Головна » Всесвітня історія

Первісні збирачі та мисливці (16 слайдів)
Пройшли сотні тисяч років. Змінювався вигляд людини, збільшувався її мозок. Виникла мова.
Первісні люди поступово розселилися по холодних країнах Європи і Азії. Більше півмільйона років тому вони з'явилися території України.
Наші пращури зуміли вижити морозними зимами, так як вони користувалися вогнем і вже навчилися добувати його. Вони винайшли нові знаряддя праці, у них з'явилися одяг і житла.
Одяг шили з звірячих шкур. Житлами ставали печери, що служили притулком від хижаків, холодного вітру, дощу і снігу. У тій місцевості, де не було печер, люди рили землянки і будували курені з гілок дерев, кісток і шкур великих тварин.

Десятки тисяч років тому на великих просторах паслися незліченні стада мамонтів. Донині в мерзлій землі знаходять їх кістки, бивні й цілі туші. Тепер вчені знають, що найчастіше мамонти гинули при переходах по неміцному льоду водойм або ж під час розливів річок, намагаючись врятуватися на острівцях. Археологи досліджували стоянки первісних мисливців на Руській рівнині і в Сибіру. Знайдено безліч виробів з бивня мамонта - голки й шила, браслети, фігурки звірів і людей, наконечники копій і навіть цілі списи двометрової довжини.

Полювання стало найважливішим заняттям. Головним мисливським знаряддям довгий час був спис, зроблений цілком з дерева. Первісні люди обирали довгі і міцні палиці, загострювали їх кам'яними рубилами, а потім для додання більшої твердості обпалювали на вогні. Потім з'явився новий винахід - гострий кам'яний наконечник, його прив'язували до списа волокнами рослин або шкіряним ремінцем. Такий складений, з дерева та каменю спис став грізною і надійною зброєю в боротьбі зі звірами.
Діючи злагоджено і дружно, десятки чоловіків гнали стадо диких тварин до крутого обриву, в болото або глибокий яр, звідки їм важко було вибратися.
Люди полювали на диких коней, оленів, бізонів, а також на звірів, яких нині вже немає на Землі, - на шерстистих носорогів і печерних ведмедів. Найбажанішою здобиччю був мамонт - величезний слон з довгою жовтувато-бурою шерстю і сильно вигнутими бивнями.

Приблизно 40 тисяч років тому людина стала такою же, як люди нашого часу. Вчені називають її людиною розумною. У цей час людські колективи стали більш згуртованими. «Люди розумні» жили родовими громадами. У таких громадах родинні зв'язки були головними, основними. Всі близькі й далекі родичі вважалися родичами. Люди тоді міркували так: це мій родич - значить, він «свій», йому треба допомагати завжди і у всьому. Якщо «чужий» образить людину з нашого роду, завдасть йому каліцтво або вб'є його, то весь наш рід буде мстити кривдникові і його роду. У родовій громаді діяв звичай: один за всіх, всі за одного.
Спільними у роду було житло, запаси їжі і дров, вогнище, де горів вогонь. Родичі-чоловіки спільно полювали на звірів. Жінки займалися збиранням, готували їжу і піклувалися про дітей. При розкопках археологи знаходять фігурки жінок, яких первісні люди шанували як прародительок і берегинь домашнього вогнища.

Багато тисяч років полювання на великих тварин доставляло людям м'ясо, шкури і кістки. Але для полювання на дрібних і швидко бігаючих тварин потрібно було створити зброю, якою можна вразити ціль на великій відстані. Люди помітили, що зігнуте деревце розпрямляється із силою. Ця властивість дерев допомогла зробити найбільший винахід - мисливський лук і стріли. Влучний мисливець здалеку, з відстані сотень кроків, вражав тварину стрілами. Більш успішною стало і полювання на птахів. Для полювання на велику рибу люди винайшли кістяний гарпун.

   ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ (1.08Mb)

 

Дана презентація складається з 16 слайдів.

Схожі презентації: