Головна » Українська література

Панас Мирний (презентація)
Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 році в м. Миргороді на Полтавщині в родині бухгалтера повітового скарбництва. 

З дитинства захоплювався чарівним світом народних пісень, казок, легенд, які розповідала йому бабуся Оришка.

Навчався в початкових школах Миргорода та Гадяча (щороку відзначався похвальними листами за сумлінне навчання).

Вчителі радили батькові далі вчити здібного школяра в гімназії, а згодом і в університеті. Однак батько послав сина в чотирнадцятирічному віці  «на власний хліб». Так з раннього віку і до останніх днів життя довелося Панасові Рудченку тягнути лямку чиновницької служби.

З 1863 року розпочинає служити в канцеляріях Гадяча,  Прилук, Миргорода.
Одноманітна й нецікава робота стає тягарем для Панаса Яковича, і він починає захоплюватися творами Т.Шевченка, В.Шекспіра, російських класиків XIX століття
Саме на цей час припадають перші спроби пера.

Брат Іван допоміг опублікувати зразки усної народної творчості, що зібрав Панас Якович Рудченко.
 «Народні південноруськи казки» (1869, 1870),  «Чумацькі народні пісні» (1874)

З 1871 року до самої смерті Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в губернському скарбництві, а згодом у казенній палаті.

Уперше твори Панаса Мирного побачили світ на початку 70 років 19 століття. Під цим псевдонімом був підписаний вірш «Україні», опублікований у Львівському журналі «Правда» (1872). 
Тоді ж у цьому журналі Мирний надрукував оповідання «Лихий попутав».
Наймичка Варка Луценкова щиро розповідає про своє страдницьке життя, свою змарновану долю. Залишившись без батьків, яка забрала холера, Варка, живучи в дядьковій сім’ї, ніколи не чула ні привітного слова, ні подяки за невсипущу працю.  Не здійснилися її сподівання: обурена і зганьблена, дівчина терпить зневагу, несе тяжкий хрест за вчинений проступок.

Повість «П’яниця» (1874) розширила тематику прози: в ній зображується чиновницьке життя. У центрі твору – доля «маленької  людини», трагедія здібного юнака, зламаним чиновницьким середовищем. Іванові Лавадному огидні лицемірство й нещирість, які процвітають у канцелярії. Він не може витримати тиску підлагузництва, донощицтва, йому нещастить у коханні. Зломлений морально, Іван опускається на саме дно життя і гине.

1874 року у журналі «Правда» побачив світ нарис «Подоріжжя от Полтави до Гадяча» 
1877 року у Женеві виходить друком повість «Лихі люди»

А тепер аналітичне питання:
 - Чому, на вашу думку, автор друкує свої твори у Львові та закордоном? 

   ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ (2.55Mb)

 

Дана презентація складається з 27 слайдів.

Схожі презентації: